2 Peter 2
1 А були й неправдиві пророки в народі, як і між вами будуть неправдиві вчителі, які внесуть єресі погибелі й відречуться того Владики, що їх викупив, наводячи на себе швидку погибель.
2 І багато хто піде за їхніми розпустами, а через них дорога правди буде зневажена.
3 І в зажерливості вони ловитимуть вас лесними словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає.
4 Бо коли Бог не помилував ангелів, що згрішили, в кайданах темряви вкинув до пекла, щоб зберегти на суд,
5 і першого світу не помилував, зберіг восьмого, Ноя, проповідника справедливости, навівши на безбожних світовий потоп,
6 спалив міста Содом та Гомору, засудивши їх на знищення, і дав як приклад для майбутніх безбожників,
7 а врятував праведника Лота, змученого розбещеним поводженням беззаконних,
8 бо праведник, живучи між ними, бачачи й чуючи безбожні діла, день у день краяв праведну душу;
9 Господь уміє рятувати побожних від спокуси, а неправедних зберігати на день суду для кари,
10 особливо ж тих, що ходять слідом за нечистою тілесною хтивістю і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати слави,
11 тоді як ангели, що силою і міццю більші, не несуть на них зневажливого суду до Господа.
12 Вони, як та нерозумна звірина, що з природи призначена на зловлення і загибель, гудять те, чого не розуміють, і в тлінні своїм зітліють,
13 прийнявши кару як відплату за несправедливість. Вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзотні, що насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.
14 Очі повні перелюбу й безнастанних гріхів; вони зваблюють нестійкі душі, маючи серце, привчене до захланности, вони - діти прокляття.
15 Покинувши просту дорогу, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом з Восору, який полюбив несправедливу винагороду,
16 а дістав осуд за своє беззаконня: німа під'яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка.
17 Вони - безводні джерела та гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.
18 Бо висловлюючи марні нісенітниці, вони зваблюють нечистими тілесними хтивостями тих, хто ледве втік від блудників.
19 Вони обіцяють їм волю, самі будучи рабами тління; бо хто ким переможений, той тому і раб.
20 Бо коли ті, що втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа від нечистоти світу, ними ж знову оплутані, є переможними,- і останнє їм гірше від першого.
21 Бо краще їм було не пізнати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.
22 На них справдилася приказка: пес повернувся до своєї блювотини, а свиня, обмившись, валяється в багні.